Кам’янець-Подільський і Бакотське море

Програма туру передбачає знайомство з Кам’янець – Подільським – містом, що зберегло дух середньовіччя, своєрідність та унікальність якого полягають у гармонійному поєднанні ландшафту і містобудівної структури середньовічного міста та мальовничим Бакотським морем, яке причаровує красою високих гір і Дністровських берегів.


Кам’янець – Подільська фортеця  До творення неповторного архітектурного вигляду Кам’янець-Подільського у різні періоди його історії доклали майстерності архітектори й скульптори з Італії, Нідерландів, Вірменії, Польщі, Франції, Туреччини та ін. Сьогодні чимало туристів захоплюються вдалим поєднанням міцних оборонних мурів міста, Старого замку (XII–XVIII ст.) та високих стрімких скель каньйону річки Смотрич. Надзвичайно привабливий для любителів фортифікації і комплекс укріплень Нового замку, збудований у XVII ст., що є єдиним збереженим зразком такого типу споруд нідерландської школи. Неабиякий інтерес викликає й унікальний Замковий міст, що сполучає Старе місто із Замковим комплексом. До складу Кам’янецької фортеці входять одинадцять башт, кожна з яких має свою назву й історію. Так, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, надіслані Папою Римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений український народний герой Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця завглибшки 40 м і діаметром 5 м, видовбана у скелі. У підземеллях Замкового комплексу відкрито експозиції, що відтворюють сторінки його історії.


 Бакотське море Бакота- древня столиця Пониззя або “Руси дальной”, як називалася в XIII-XIV ст. територiя мiж Днiстром та Пiвденним Бугом. Мальовниче положення Бакоти зразу ж привертає увагу, причаровує. Iз сходу та пiвночi пiдступають високi гори Днiстровських берегiв, вигадливо декорованi, скелями та лiсом. А на пiвднi – потужна течiя Днiстра, на заходi – затишна заплава. А ось- Бiла гора. Вiд пiднiжжя, просто з днiстрових вод пiдпирають схили, Химернi скелi, складенi з вивiтрених тонкошаруватих сланцiв. У прямовиснiй, вапняковiй скелi затаїлося цiле печерне мiстечко. Головнi його споруди – келiї та три печери, протяжнiстю до десяти i висотою близько двох з половиною метрiв. Одна з них, найбiльша, служила за церкву. Бакотський монастир виявлений у 1883 роцi вiдомим археологом Антоновичем. У Бакотi на високiй 120-метровiй бiлiй скалi в ХI столiттi був створений чоловiчий монастир, бiльшiсть кiмнат якого були в печерах. Навкруги й донинi б’ють три джерела. Приблизно на початку ХV столiття обвал верхньої скелi сховав пiд собою деякi давнi монастирськi споруди. З того часу в лiтописах i картах зникає згадка про Бакоту, яка стає простим сiльським поселенням.

 


 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *